12 років працюємо для Вас
ТОП 100 кращих юр. компаній
№1 у сфері захисту бізнесу

Що не так з Постановою КМУ №255?

Безглузда чи незаконна?

і змінами від 02.04.20)

Кабінетом міністрів України поступово вводяться все більш жорсткі обмеження для подолання епідемії COVID-19. Доходить до того, що в інтернеті все частіше поширюються повідомлення, що можуть навіть заборонити використання особистого автотранспорту на території міста Києва.

Але поки що, наймасштабніший нормативний документ, який обмежує наші права і свободи, це Постанова КМУ №255 (далі – Постанова), яка прийнята, як зазначає сам Кабмін, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Хоча дуже цікаво, як поширенню може зарадити носіння із собою документів, що посвідчують особу (п.п.16 п.2 Постанови).

          Розберемо деякі пункти та обмеження Постанови більш детально.

Пункт 1 – перебування в громадських місцях без засобів індивідуального захисту.

Перш за все у нас чітко законодавчо не визначено, що є громадське місце. Єдине визначення міститься в Законі України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”.
Відповідно громадське місцеце частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі – під’їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Однак, традиційно поліція визначатиме громадське місце, як будь-яке де масово перебувають люди та законність вимог їм буде ні до чого.

Разом з тим, 04.04.20 виконавчий орган КМДА, а саме, керівник робіт з ліквідації наслідків НС видає таке собі Розпорядження №12, де визначає, що громадські місця це і вулиці, парки та проспекти і взагалі майже кожне місце, хіба що окрім власної квартири. Тобто в питаннях законності дійшло до того, що окремий керівник окремого підрозділу КМДА обмежує конституційні права громадян.

Далі більше.

В цьому пункті Постанови КМУ вказано про засоби індивідуального захисту без яких ніяк не можна (далі – ЗІЗ).

Однак, що це за засоби та які вони бувають мені вдалось відшукати лише в одному документі – Загальні вимоги та класифікація ДСТУ 7239:2011 Держспоживстандарту України від 2011 року. При тому, що до кожної сфери життєдіяльності та праці є свої вимоги та визначення (наприклад для медиків чи працівників промисловості), більш-менш загальні правила містяться у вищевказаному документі.

Перш за все, ЗІЗце спорядження, призначене для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров’я. За класифікацією вони поділяються на ЗІЗ органів слуху, захисту очей і обличчя, дихання, захисту рук. Це можуть бути каски, шоломи, протишумові навушники, захисні окуляри, захисні рукавиці, маски та щитки для дугового зварювання, засоби захисту ніг та стегон такі як туфлі, капці, калоші, унти. Навіть засобів для захисту органів дихання там декілька класифікацій як то протипилові, протигазові, комбіновані.

Отже, який ЗІЗ одягати то нам на вибір чи як?

Постанова КМУ начебто і відповідає на таке питання – згадуються респіратори та захисні маски. Але якщо у вказаному ДСТУ пошукати респіратор, то згадки про нього не знайдете, а стосовно захисної маски, то вона згадується лише як маска зварювальника. Тому по вказаному пункту Постанови питань більше ніж відповідей.

Викликає, м’яко кажучи, подив, і п.2  – заборона переміщення групою осіб більш ніж дві особи.
По-перше, незрозуміло, яке переміщення мається на увазі – в авто чи пішоходами. По-друге, ст.33 Конституції України (нагадуємо, що норми Конституції – є норми прямої дії), гарантує кожному, хто перебуває на території України, свободу пересування. Обмеження можуть встановлюватись тільки законом. Відповідно з цього питання, враховуючи що Постанова не є закон – такі обмеження незаконні.

Тепер п.3 Постанови щодо заборони перебування осіб до 14 років в громадських місцях без супроводу батьків.

Хочеться думати, що вказана Постанова приймалась із наміром обмежити кількість осіб, які б контактували між собою з метою знизити можливості та випадки ймовірного зараження. Однак цей пункт такому наміру та здоровому глузду суперечить. Якщо в п.2 більше ніж двом особам заборонено збиратись в громадському місці, то коли у вашій компанії з’являється особа до 14 років, кількість родичів які можуть супроводжувати таку особу збільшується до… невстановленої кількості, бо обмежень із цього приводу немає. Мабуть, за задумом КМУ COVID-19 серед родичів не розповсюджується.

На додаток, якщо вас зупинить поліція, то для підтвердження, що ви всі перебуваєте в родинних зв’язках необхідно пред’явити відповідні документи, тобто як мінімум батькам, мабуть, треба мати при собі свідоцтво про народження дитини. А якщо прізвища різні? Які при цьому треба мати документи, щоб довести родинні зв’язки, навіть думати страшно.

Однакову неврегульованість, безпідставність та не обґрунтованість прийняття викликають пункти 5 та 6 Постанови. Відвідування парків, скверів, зон відпочинку, тощо заборонено, окрім як для вигулу домашніх тварин. Тобто в громадському місці, такому як вулиця чи бульвар перебувати вдвох можна, а в парку вже ні, хоча парк та сквер ті ж самі громадські місця. А спортивні майданчики відвідувати взагалі не можна, хоча в чому їх небезпека та особливий правовий режим для такої сурової заборони не зрозуміло. Я вже не кажу про те, що може дійти до маразму щодо визначення домашньої тварини, бо на сьогодні це явно не тільки собаки.

Також необхідно звернути увагу на питання щодо парків та зон відпочинку (в тому числі і дитячих та спортивних майданчиків). Перелік парків та скверів має бути затверджений органами місцевої влади, як, в тому числі, і їх межі. Тобто, якщо відносно вас будуть складати протокол за порушення цієї заборони варто записати зауваження, що поліцією не з’ясовано чи перебуваєте ви в межах парку, чи ні, а якщо поліція це не фіксувала на фото чи відео, зазначити і про фактичну відсутність фіксації факту порушення. Мало того, що таке зона відпочинку взагалі визначення не має.

Виникають питання і до пункту 7 постанови щодо масових культурних заходів (розважальних, соціальних, культурних, тощо). Якщо пам’ятаєте, то спочатку повної заборони не було, обмеження стосувались лише числа учасників. Хоча при цьому не було жодного механізму, як ідентифікувати учасника, наприклад, мітингу або як встановити загальну кількість осіб (відповідно до оф. списку чи шляхом поголовного перерахунку).

Наразі Кабмін прийняв повну заборону проведення таких заходів. І хоча тут більш-менш ідея може бути зрозуміла, оскільки такі заходи передбачають тісний контакт присутніх, все ж таки цей пункт є незаконним та таким, що суперечить ст.39 Конституції. Заборона на такі збори можлива і як раз з метою охорони здоров’я населення, але така заборона може бути отримана лише за рішенням суду і аж ніяк не рішенням КМУ.

Ще один пункт на якому варто зупинитись і яких уже згадувався на початку – це вимога мати при собі документи, що посвідчують особу, громадянство чи спеціальний статус (п.16 Постанови).

І якщо питання щодо цінності документів для профілактики інфекції залишається відкритим, то питання щодо того які ж документи треба мати та, більше того, чи має поліція право вимагати їх пред’явлення, наразі стоїть дуже гостро. Все через те, що вже 06.04.20 мережею інтернет стали поширюватись відео незаконності дій поліції, які на рівному місці без належних на те підстав, вимагали у звичайних громадян, які перебували в громадських місцях в масках та не більше двох осіб, пред’явити документи, що посвідчують особу та громадянство.

Спочатку треба розібратись, які документи мати при собі. В Постанові зазначено, що це документи які посвідчують громадянство, особу чи спеціальний статус. Враховуючи, що документи перелічені через кому та без використання сполучника «та», вбачається, що це можуть бути документи різні.

І якщо, наприклад, визначено, що паспорт – це документ, який посвідчує особу та громадянство, а права водія – посвідчують особу, громадянство та відповідний правовий статус водія (ст. 21 ЗУ Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус) і такі документи визначені законодавчо, то чи може, наприклад, посвідчення працівника міністерства чи правоохоронного органу чи читацький квиток посвідчити особу людини. Законодавчо таких документів щодо посвідчення саме особи, не визначено. Не можна ж кожного разу брати із собою паспорт коли йдеш до магазину. Але ж і збирати протоколи на своє ім’я по 17 000 штрафу також  не вигідно.

Виникає питання чи законна така вимога? Навряд.

Режим перевірки документів можна встановити лише у випадку оголошення режиму надзвичайного стану. Це передбачено п.2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану». Крім того, встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів можливо лише при умові введення надзвичайного стану (п.4 ч.1 ст.17 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану»).

Однак, найцікавіше в перевірці документів полягає в тому, що поліція фактично не має права цього робити.

Перелік випадків коли поліція має право перевірити у вас документи визначено ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» (роблю акцент саме на поліції, оскільки наразі документи вимагають тільки вони. Всі інші органи, які мають право це робити зайняті своїми безпосередніми обов’язками).

          Вказаний перелік є вичерпним:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Тобто, виходячи із цього переліку підстав, працівник поліції не має повноважень зупинити Вас і вимагати пред’явлення документів, бо так написано в Постанові КМУ що Ви маєте бути з документами і посилатись на вимоги Постанови є протизаконним.

Інакший випадок, якщо Ви наприклад, зупинені працівником поліції і при цьому не вдягнені у маску. В такому випадку, якщо поліцейському вистачить розуму, він може послатися на вчинення правопорушення, а саме ст.44-3 КУпАП в частині порушення карантину людей.

Однак, при цьому, якщо вдягнути навіть хустку на обличчя, то можна цілком вказати, що ви були у саморобній масці, оскільки п.1 Постанови допускає носіння таких ЗІЗ, як захисної маски, виготовленої самостійно. При тому, що жодних вимог та стандартів до таких масок ніде не має.

Якщо ж поліцейським буде зазначено будь-які інше порушення Постанови, це відповідно повертає нас до всіх її недоліків, що були зазначені вище і які можуть бути використані при наданні пояснень представникам поліції.

Загалом, від Постанови КМУ №255 та змін, які вона вносить, виникає бажання писати заяви про злочин на весь Кабмін про перевищення владних повноважень у зв’язку із незаконним обмеженням конституційних прав і свобод.

Є в ній обмеження які, хоч і з силою, але можна хоч якось зрозуміти, є, як дехто вважає і спірні, як то обов’язкова самоізоляція осіб, які старше 60 років (можливо, як категорія населення, що найбільше схильна до ураження вірусом та подальших тяжких наслідків), але загалом складається враження, що постанова прийнята не для обмеження можливого зараження та убезпечення населення від COVID-19, а з якихось інших причин, не пов’язаних із поширенням епідемії.

Наші клієнти

Адреса офісу:
м. Київ, вул. Борисоглібська 7А

Працюємо з 9:00 до 18:00
в інший час – за домовленістю

044 383 28 82
066 994 33 22
067 917 917 6

або заповніть форму зворотного зв’язку (цілодобово)

ЗАЛИШТЕ ЗАЯВКУ! МИ ЗАТЕЛЕФОНУЄМО