26.09.2016

ОРГАНІЗАЦІЯ СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ: ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

Всеукраїнське юридичне видання «Юридична газета»
№ 37 (535) від 13.09.2016 року
Рубрика «Аналітика. Спортивне право»
«Наш сучасний світ і спорт, як важлива складова, мають потребу в духовності, мають потребу в оптимістичних ідеях, спрямованих проти погрози насильства й обману, проти надмірного матеріалізму, вульгарності і меркантилізму»
П’єр де Кубертен, громадський діяч, ініціатор відродження Олімпійських змагань

Коли Ви приходите на футбольний матч, то навряд чи задумуєтесь над процесом його організації. Для Вас усе просто: завчасно купити білет, прийти в зазначений день та зайняти своє місце. Але для організаторів матчу процес підготовки та організації заходу є довгим та складним, адже усе до деталей потрібно продумати та організувати: безпека, транспорт, висвітлення у ЗМІ, підтримка партнерів, узгодження з держорганами і т.д.

Все за Правилами!

Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

У статті 1 Закону «Про фізичну культуру і спорт» від 24.12.1993 року № 3808 (далі – Закону) міститься визначення поняття спортивні заходи: це спортивні змагання та/або навчально-тренувальні збори.

Звичайно, починаються будь-які змагання з правил їх проведення. У статті 40 Закону закріплено основоположні моменти, які стосуються Правил спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні. Так, правила спортивних змагань повинні включати вимоги до учасників таких змагань, відповідних спортивних споруд, спеціального обладнання та інвентарю, умови та порядок визначення результатів та переможців. Розробляються такі Правила по кожному виду спорту окремо відповідною всеукраїнською спортивною федерацією з урахуванням міжнародних стандартів.

Саме Правила спортивних змагань окреслюють особливості їх організації: яке має бути вибране місце, які спортивні снаряди необхідні, в закритому приміщенні чи під відкритим небом, як розмістити глядачів, які правила безпеки мають бути витримані і т.д. Щодо основних моментів, які спільні для всіх видів спорту, то вони закріплені у Постанові КМУ № 2025 від 18 грудня 1998 року «Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів» (далі – Постанові).

До речі, ще в 2008 році Міністерством юстиції було розроблено проект Закону України «Про порядок організації і проведення мирних заходів», в якому нюанси проведення спортивних заходів досить чітко розписані. Однак, прийняти документ й досі ніяк не можуть. У 2012 році за його розгляд взялись вдруге, навіть присвоїли законопроекту номер – № 0918 від 12.12.2012, однак в порядок денний прийняття Закону так і не включили.

Відповідно до п. 6 Постанови спортивні заходи проводяться лише на спортивних спорудах і у спеціально відведених місцях, прийнятих до експлуатації спеціальними комісіями з контролю за станом спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів та суддівськими колегіями. При цьому мають бути суворо дотримані чинні норми і правила експлуатації споруд та місць розташування учасників заходу, місць загального користування, інженерних систем та систем оповіщення, санітарно-гігієнічного режиму приміщень, арен і територій; норм готовності засобів пожежогасіння, спортивно-технологічного устаткування та інвентарю тощо.

Організація спортивного заходу, Артіус, проведення спортивних заходів, закон спортивні заходи, Мацелюх

Варто чітко прописати питання відповідальності організаторів заходу у разі нанесення шкоди здоров’ю або й смерті учасника в процесі участі. Наприклад, передбачити надання учасниками медичних довідок, полісів страхування життя, проходження ними спеціальних медичних оглядів перед змаганнями, або ж навпаки написання ними розписки про повну відповідальність за стан свого здоров’я та фізичну підготовку. Наприклад, розписка з текстом такого характеру: «Я розумію всі ризики, пов’язані з участю в даному спортивному заході, і підтверджую свою достатню для участі в заході фізичну підготовку. У разі можливого виникнення нещасного випадку зобов’язуюсь не пред’являти претензій та вимог з відшкодування збитків організаторам заходу». Однак питання відповідальності не повинні йти в розріз з Правилами спортивних змагань та загальними правилами відповідної спортивної федерації.

Крім того, мають бути дотримані не лише Правила спортивних змагань, які стосуються перш за все їх учасників, а ще й окремі Правила поведінки глядачів. Згідно з п.7 Постанови їх розробляють власники спортивних споруд за участю органів Національної поліції та органів та підрозділів Державної служби надзвичайних ситуацій. Прописуються такі Правила для кожної спортивної споруди з урахуванням місцевих умов і їх специфіки. Так, наприклад, на сайті «Арени Львів» можна знайти Правила поведінки глядачів, а також Правила пожежної безпеки для глядачів на стадіоні «Арена Львів» під час відвідування футбольних матчів та інших масових заходів.

У цих правилах прописано основні права та обов’язки учасників заходу, а також заборони і відповідальність за їх порушення. Наприклад, закріплено, що допуск глядачів на Стадіон дозволяється не раніше ніж за 2 (дві) години до початку матчу (масового заходу). Глядачам при цьому дозволяється без обмежень проносити на трибуни Стадіону та використовувати для підтримки учасників матчу офіційну клубну атрибутику; банери та прапори розміром не більше 2х1,5 м, що виготовлені з нелегкозаймистих матеріалів на пластикових гнучких порожнистих держаках, розміри яких не перевищують 1,5 м в довжину та 5 см в діаметрі. Досить чіткі вимоги, аналогічно як і щодо заборонених предметів.

Юридичні моменти проведення спортивних заходів

Згідно з нормами Постанови юридичною підставою для проведення масових заходів є рішення або наказ відповідного органу, за ініціативою (або під патронатом) якого вони проводяться. Однак перед прийняттям цього документу організатори заходу повинні домовитися з власниками спортивної споруди про умови проведення заходу, про що укласти відповідний договір. У такій угоді мають бути обов’язково зазначені джерела фінансування заходу, а також окремо затверджений кошторис витрат.

Крім договору, потрібно прийняти Положення про проведення масового заходу та подати його органам Національної поліції, органам та підрозділам ДСНС та власникам спортивних споруд. Ця норма існує для того, щоб відповідні органи розробили заходи щодо охорони громадського порядку, забезпечення безпеки учасників і глядачів. Причому встановлений конкретний строк такого попередження: для міжнародних державних заходів – за 2 місяці; для регіональних заходів – за 1 місяць до їх проведення. А також на організаторів покладається обов’язок забезпечити ознайомлення з Положенням усіх основних дійових осіб заходу – учасників, суддів, обслуговуючого персоналу.

Не варто забувати про узгодження з відповідними місцевими держадміністраціями місця та дати проведення заходу. Тобто потрібно завчасно повідомити міську раду про проведення запланованого спортивного заходу. Наприклад, КМДА потрібно письмово (за формою встановленого зразка) повідомити не пізніш як за 10 днів – в загальному порядку, для міських масових заходів. Якщо ж це спортивний захід міжнародного чи всеукраїнського статусу – за 1 місяць до дати проведення (п.3.2.2 Положення про порядок організації та проведення масових заходів у місті Києві, затверджене Рішенням Київради №114 (3104) від 23 липня 2007 року).

Згода місцевої держадміністрації на проведення заходу рахується за замовчуванням, тобто якщо не заборонили – значить дозволили. Якщо місцева влада проти проведення такого заходу, то згідно зі ст.182 КАСУ вона може звернутися до окружного адміністративного суду із позовом про заборону такого заходу або про інше обмеження права на мирні зібрання (наприклад, щодо місця чи часу його проведення).

Законодавче регулювання проведення спортивних заходів, Артіус, Мацелюх, організація спортивного заходу, спортивний юрист, спортивне право

Як правило, спортивні заходи проводяться ввечері у вільний від роботи час або у вихідні. Обов’язково при цьому потрібно врахувати графік руху громадського транспорту, щоб всі глядачі заходу могли безперешкодно роз’їхатись після події по домівках. У разі потреби можна домовитись з місцевими держадміністраціями про продовження графіку руху транспорту, як це часто роблять у Києві, продовжуючи на годину роботу метро. Також, саме КМДА часто допомагає з урегулюванням питань безпеки до та після спортивних заходів: коли на НСК «Олімпійський» проводять футбольні матчі з великою кількістю глядачів (наприклад, матчі національної збірної, на які очікується повне наповнення стадіону), то після їх закінчення рух на найближчих станціях метро обмежують або взагалі закривають, розподіляючи рух натовпу на менші частини. Це допомагає уникнути штовханини та завеликих скупчень людей.

Контроль за дотриманням правил та нормативних актів щодо заборони торгівлі спиртними напоями, безалкогольними напоями у скляній тарі на спортивних спорудах під час проведення заходів, а також проходу з ними на територію спортивних споруд покладається також на організаторів заходу. Саме вони повинні забезпечити для цього встановлення контрольно-перепускного режиму на об’єкт, де проводиться спортивний захід. Особи, які будуть вести зазначений режим повинні здійснювати перевірку особистих речей та проводити особистий огляд глядачів, щоб забезпечити безпеку проведення заходу та безпеку кожного глядача.

Окрема вимога стосується квитків на заходи. Вони мають містити інформацію про те, де буде проходити масовий захід із зазначенням місць, трибун, секторів. Організатори заходу відповідають за забезпечення умов для організації реклами і продажу квитків на спортивні заходи. Залежно від категорії заходу квитки на нього повинні продаватись не пізніше ніж:

  • міжнародні – за 3 місяці;
  • державні – за 2 місяці;
  • регіональні – за 1 місяць до їх проведення.

Особливу частину організації займає співробітництво з партнерами та спонсорами. Їх потрібно знайти, з ними потрібно домовитись, налагодити зв’язки та підписати контракти. Зокрема, узгодити моменти щодо покриття матеріальних витрат, розміщення партнерської продукції, спільне брендування спортивного одягу, банерів, висвітлення партнерів та спонсорів у пресі тощо. Щодо ЗМІ, то також варто завчасно передбачити моменти співпраці з пресою, зокрема прописати правила та строки акредитації журналістів.

Загалом організація спортивного заходу – досить кропіткий процес, що потребує значних затрат як матеріальних, часових, так і людських ресурсів. Звичайно надійне юридичне супроводження даного процесу – необхідна умова того, щоб все пройде у відповідності до закону, а права організаторів будуть надійно захищені у разі виникнення спірних ситуацій, яких під час проведення спортивних заходів не уникнути.

Поделиться: