24.12.2015

ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО ДЕРЖЗАКУПІВЛІ: 2,5 МІСЯЦІ В ДІЇ.

Всеукраїнське юридичне видання «Юридична газета»
№  від 22.12.2015 року
Рубрика “Аналітика. Державні закупівлі”

Менше довідок – більше економії

Однією із новаційних змін стало спрощення участі у торгах завдяки скороченню переліку документації, необхідної учаснику для подачі. Раніше найбільше проблем виникало з поданням документів із різних інстанцій (довідки з податкової, банкрутства тощо – мінімум 4 обов’язкові довідки на кожні торги). Учасник, навіть маючи в повному обсязі матеріально-технічну базу, працівників відповідної кваліфікації, досвід, міг бути не допущений до оцінки лише тому, що не мав якогось одного документа. У такому випадку його пропозиція автоматично визнавалась такою, що не відповідає умовам документації.

Дана норма суттєво спростила участь у процедурі закупівлі. І принесла користь не лише учасникам, а ще й держорганам, на які зменшилось навантаження з видачі багаточисленних довідок. Так, лише по Києву за січень 2015 року кількість проведених процедур досягла 790. Порахуємо: на торги зазвичай подавалося 2-3 пропозиції, отже за місяць лише на торги держорган мав видати півтори-дві тисячі довідок. І це мінімум, часом кількість поданих пропозицій сягає 5-10 (4-7 тисяч довідок). Крім того, часто постійні учасники закупівель замовляли довідки «про всяк випадок», адже інколи питання про необхідність участі у процедурі вирішується в останній момент. З прийняттям змін довідки потрібно видавати лише переможцю торгів, тобто навантаження зменшилось мінімум в 2 рази.

Відповідно, дана зміна є позитивною, адже у підсумку підвищує конкуренцію на ринку держзакупівель та призводить до економії державних коштів.

Запізно для скарги

Ще однією нормою було змінено строки для подачі скарг на документацію конкурсних торгів (далі – ДКТ) та запит цінових пропозицій до Антимонопольного комітету.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 Закону скарги, що стосуються ДКТ (кваліфікаційної документації, запиту цінових пропозицій), можуть подаватися у будь-який строк після оприлюднення оголошення про їх проведення, але не пізніше ніж за 4 дні до дати, встановленої для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), та не пізніше ніж за 3 дні до дати, встановленої для подання цінових пропозицій.

З однієї сторони, дана норма є позитивною для замовника, оскільки досить часто учасники намагалися подати скаргу в останній момент перед торгами. Щоб затягнути процедуру. Замовник у такому випадку, навіть вже прийнявши деякі пропозиції конкурсних торгів подані на участь, повинен після отримання від Антимонопольного комітету відповідного рішення призупинити процедуру – до моменту прийняття рішення по скарзі учасника. І замовнику було не зрозуміло, що робити з пропозиціями, які вже прийняті. Оскільки Закон передбачає, що призупинення процедури закупівлі передбачає зупинення замовником будь-яких дій та прийняття будь-яких рішень щодо закупівлі. Тобто замовник повинен був зберігати пропозиції у себе, і не міг навіть на вимогу когось з учасників їх повернути.

З прийняттям же відповідної норми замовника завчасно повідомляють про подання скарги на документацію чи запиту. Отже він має змогу вжити заходів для недопущення прийняття пропозицій на торги, які оскаржуються.

З протилежної сторони, виникає інша проблема. Розглянемо таку ситуацію. Оголошено відкриті торги. Дата розкриття призначена на 25 грудня 2015 року. Учасник під час підготовки пропозиції виявляє, що в документації встановлені певні вимоги, які порушують його права (дискримінаційні). Учасник 14 грудня звертається до замовника за роз’ясненням, чому встановлено такі вимоги, й просить його на добровільній основі внести зміни до документації шляхом виключення дискримінаційних вимог. Замовник отримавши такий запит розглядає його, як і годиться по Закону, 3 дні та 17 грудня подає дане роз’яснення на оприлюднення, а також паралельно направляє поштою на адресу учасника. В роз’ясненні звичайно ж пояснюється, що дані вимоги не є дискримінаційними і т.д. В цей час учасник все ж таки чекає, що Замовником буде внесено зміни до документації. Однак, ознайомившись із роз’ясненням на веб-порталі (яке відповідно до графіку роботи порталу оприлюднилося 22 грудня), розуміє, що Замовник не вніс зміни до документації. До кінцевого терміну подачі пропозицій залишається лише 3 дні. Тобто скаргу до Антимонопольного комітету на ДКТ подати вже не можна.

Таким чином, учасник нібито дотримався всіх строків, але звернутися за захистом своїх прав вже не має права. Хоча по факту раніше 22 грудня він про їх порушення дізнатись не міг. Така ось колізія.
Хотілось би порадити учасникам, не сподіватися на добросовісність Замовника та не чекати від нього розуміння і врахування всіх ваших вимог. Звертайтесь до Антимонопольного комітету за захистом своїх прав, не чекаючи останньої миті. Аналогічно і до замовника за роз’ясненням необхідно звертатись завчасно.

Як хочеш – так і розумій

Як показує досвід, надання роз’яснень до документації конкурсних торгів взагалі є проблемним моментом, який регулярно підносить неприємні сюрпризи учасникам. Розглянемо наступну практичну ситуацію.

2 грудня компанія А, учасник торгів, звернулася до компанії Б, замовника, за роз’ясненням до ДКТ. Запит було зареєстровано компанією Б за відповідним номером саме 2 грудня. 11 грудня компанія А, не отримавши роз’яснення ні поштою, ні електронними засобами зв’язку, перевірила веб-портал і виявила, що що там його теж немає. Тобто відповідь на запит у передбачені законом строки не надана та не оприлюднена, а повинна була б.

Якщо замовником отримано звернення за роз’ясненням 2 грудня, то відповідно до статті 23 Закону Замовник повинен надати роз’яснення на звернення протягом 3 днів з дня його отримання. Таким чином, останнім днем для надання роз’яснення є 7 грудня. А оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону потрібно було протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про надання роз’яснення, тобто не пізніше 8 грудня. При дотримання графіку прийому інформації веб-порталу, роз’яснення повинно оприлюднитися не пізніше 11 грудня. Однак його там не було.

Зв’язавшись з Замовником по телефону, компанія А одержала інформацію, що відповідальна особа отримала звернення лише 4 грудня і строки відраховувала саме від цієї дати – дня, коли мала змогу ознайомитися із зверненням. Виходить, що працівники компаній А та Б елементарно по-різному трактують закон. Так би мовити під себе. І визначити, хто правий, на жаль, неможливо – звернемось до Закону.

Відповідно до статті 23 фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів (за 5 днів – у разі скороченої процедури) до закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо документації конкурсних торгів.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону замовниками є – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.

Компанія А подала звернення за роз’ясненням замовнику 2 грудня – в межах строку. Однак особа, відповідальна за проведення торгів компанії Б, отримала її лише 4 грудня. Тому вона, вважаючи себе «замовником», вважає правильним відраховувати строк з 4 грудня. Хоча по суті ця особа є лише штатною одиницею компанії Б, а питання довгострокового руху запиту у межах компанії не повинні нікого хвилювати. Але норми трактуються по-різному, і єдино правильного вирішення цього конфлікту поки немає.

Маю право – значить захищений

З набуттям чинності змін до Закону, в учасників закупівель з’явилося нове право на стадії розкриття пропозицій конкурсних торгів. Відтепер учасники (а також представники засобів масової інформації та уповноважені представники громадських об’єднань) мають право вимагати від замовника продемонструвати зміст документа, що містить інформацію про ціну, наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених ДКТ.

Дана норма є безперечно позитивним моментом. Хоча мінус у тому, що вона недостатньо конкретизована: законодавцем не встановлено порядок демонстрації та ознайомлення з документами, не уточнена можливість копіювання і переписування даних. Вважаємо, що виходячи з тексту Закону, термін “демонстрація” стосується лише змісту документа, що містить інформацію про ціну. Щодо всіх інших документів, передбачених ДКТ, вживаються слова «наявність» або «відсутність». Тобто виходить, що робити копії можна тільки з документа, який містить інформацію про ціну, а щодо всіх інших – тільки візуальний огляд (з метою упевнитися в їх наявності або відсутності).

Чекатимемо уточнень від Мінекономрозвитку. А поки говоритимемо про позитивність цієї та ряда інших змін до Закону, які перш за все сприятимуть подоланню корупції. А це, безспірно, найбільша проблема системи держзакупівель на сьогоднішній день.

Поделиться:
Заказзать обратный звонок