13.05.2016

НОВІ ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ: ЧИ ВИПРАВДАЛИ ВОНИ ОЧІКУВАННЯ РИНКУ ОХОРОННИХ ПОСЛУГ?

18 листопада 2015 року Кабмін затвердив нові Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності. Бізнес охоронної сфери чекав на них ще з літа, адже чинності новий Закон про ліцензування набув 28 червня 2015 року. А Кабінет Міністрів знав про обов’язок привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом взагалі з початку весни. Але мабуть не склалось. Добре, що хоч кінець року надихнув виконавчу гілку влади нарешті «виконати» свій обов’язок. Що ж повинна врахувати кожна охоронна фірма?

Чого більше: нового чи старого?

Нова редакція Ліцензійних умов, якщо її проаналізувати, не надто вже відрізняється від своєї попередниці. Більшість норм залишились незмінними, частина пунктів перекочувала з підзаконних актів, а ось незначна частина все ж може порадувати своєю інноваційністю.

На нашу думку, доповнення ліцензійних умов нормами про використання вогнепальної зброї, технічні вимоги до автомобілів та кваліфікаційні вимоги, що ставляться до охоронників, є позитивним моментом. Адже раніше Умови просто відсилали на інші НПА. Зараз же можна знайти всі основні моменти по провадженню охоронної діяльності в одному документі.

Однак чітко відповісти на питання звідки цей документ виник в принципі ми не можемо. Адже той проект, що створювався робочою групою, по дорозі до прийняття нових Ліцензійних умов загубився. Давайте проаналізуємо те, що вийшло.

Охоронна фірма зсередини: хто нас охороняє?

Згідно п.4 Постанови охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи – підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених Ліцензійними умовами.

Непогане по суті формулювання, якби не одне «але». Що означає «за наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження такої діяльності»? Крім згаданого пункту матеріально-технічна база більше ніде в документі не згадується і не тлумачиться. Тобто дізнатись, яка ж саме база є необхідною для охоронної фірми, ми не можемо.

Безпосередньо охороною відповідно до Умов займається персонал охорони (охоронники та охоронці) на чолі з фахівцем з організації заходів охорони. Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб’єктом охоронної діяльності (входять до штату). При цьому під час прийняття на роботу охоронна фірма зобов’язана отримати від майбутніх працівників такі документи: сертифікати від психіатра та нарколога, довідку про відсутність судимості, медичну довідку (що підтверджує відсутність в особи обмежень за станом здоров’я), копію паспорта, документ, що підтверджує набуття кваліфікації.

До речі, потрібно чітко розділяти такі професії як охоронець та охоронник. Дуже часто при оформленні документів, наприклад, медичних довідок чи сертифікатів, працівники закладів зазначають в них неправильне найменування професії.

Охоронна фірма повинна мати в штаті фахівця з організації заходів охорони. По суті керівника охоронної фірми, до якого також ставляться певні вимоги, зокрема щодо освітньо-кваліфікаційного рівня. Такий фахівець повинен мати (один з варіантів):

  • вищу освіту і стаж роботи не менше 3 років на посадах офіцерського складу в оперативних і слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, міліції охорони, СБУ або стаж не менше 3 років на командних посадах стройових частин та навчальних закладів Збройних Сил, на посадах середнього та старшого начальницького складу правоохоронних органів, військових формувань, утворених відповідно до законів, та відомчої воєнізованої охорони;
  • вищу освіту і стаж роботи на керівних посадах (директора, заступника директора, керівника філії, іншого відокремленого підрозділу) суб’єкта охоронної діяльності не менше 3 років або стаж не менше 3 років на посадах, відповідальних за напрям охорони;
  • вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю в суб’єкта охоронної діяльності не менше 3 років.

Тобто керувати суб’єктом охоронної діяльності може лише людина з вищою освітою та 3-річним досвідом роботи на керівних посадах в сфері охорони або правоохоронних структурах.

Взагалі ця редакція Ліцензійних умов дуже серйозно поставилась до персоналу охоронних фірм. Крім вищеперерахованих моментів, ще охоронна фірма повинна до 15 грудня кожного року надавати органу ліцензування інформацію щодо персоналу охорони. Причому це мають бути дані про загальну кількість персоналу охорони та рівень його кваліфікації станом на 1 грудня. Таким чином, Міністерство внутрішніх справ триматиме під своїм особистим контролем рівень професійності та кадрового забезпечення охоронних фірм.

Під охороною чи ні?

У минулій редакції ліцензійних умов був прописаний обов’язок охоронних структур «позначати» всі свої охоронювані об’єкти – наліпкою «об’єкт під охороною». Це дозволяло будь-якій особі чітко усвідомлювати, що той чи інший об’єкт охороняють, крім того знати хто це робить.

У нових Ліцензійних умовах також міститься такий обов’язок суб’єкта охоронної діяльності – розміщувати на видному місці на центральному посту стаціонарного об’єкта, який охороняється персоналом охорони, інформацію про:

  • найменування ліцензіата
  • його місцезнаходження
  • ідентифікаційний код юридичної особи
  • дату і номер рішення про видачу ліцензії.

Однак один нюанс: зробити це охоронна фірма може лише за згодою замовника охоронних послуг. Тобто власник охоронюваного об’єкта сам обирає надавати ці дані для загального доступу чи ні. Вважаємо, що у цьому є певні мінуси. По-перше, наліпка «об’єкт під охороною» завжди є рекламою охоронної фірми (якщо персонал охорони працює добре). А по-друге, звичайні громадяни позбавляються права бути в курсі, хто охороняє той чи інший об’єкт. Наприклад, вас не пропустили у будівлю, обшукали, вигнали, нанесли тілесні ушкодження, а ви елементарно не будете знати, на кого скаржитись.

Правоохоронні чи правопорушуючі?

Виникає питання з приводу ч.10 п.7 Ліцензійних умов: Суб’єкт охоронної діяльності зобов’язаний до прибуття працівників правоохоронних органів вжити всіх можливих заходів для охорони місця події та збереження слідів злочину, виявлення очевидців і фіксації їх персональних даних. Після прибуття працівників правоохоронних органів персонал охорони зобов’язаний діяти за їх вказівкою.

Розберемо. На об’єкті, який охороняє фірма, стається злочин. На охоронників автоматично покладається обов’язок зробити все можливе для охорони місця події та збереження слідів злочину. При цьому вони ще повинні виявити очевидців події та отримати інформацію про них, а ще краще затримати їх на місці до прибуття правоохоронних органів. Уявімо, що об’єкт невеликий і його охороняє один охоронник. Як він це все повинен зробити сам?

Припустимо йому вдасться успішно «вжити всіх можливих заходів». Але після прибуття працівників правоохоронних органів на місце події охоронець повинен діяти за їх вказівкою. А останні дуже часто практикують забирати всіх очевидців «у відділок» задля надання пояснень. У цей момент об’єкт фактично залишається без охорони. Об’єкт, за безпеку якого охоронна фірма несе згідно з договором повну матеріальну відповідальність. І звичайно ж ніхто не буде вживати заходів задля його безпеки. На нашу думку, це просто неприпустимо.

Люди в масках

Особливу увагу привертає ч.2 п.8 Ліцензійних умов: суб’єкт охоронної діяльності забезпечує виконання функції з охорони майна за обов’язкової наявності на одязі персоналу охорони ознак належності до відповідного суб’єкта охоронної діяльності згідно з його статутними документами.

Ця норма регулює носіння охоронниками та охоронцями фірмового одягу, зокрема шевронів, які чітко виділяють їх приналежність до тієї чи іншої охоронної фірми. Однак, як бачимо, такий обов’язок має лише персонал охорони, що охороняє майно. Інші ж такого обов’язку не мають. Себто, наприклад, особисті охоронці мають повне право бути без характерних шевронів. І дізнатись, хто вам кістки переламав або хто здійснює рейдерське захоплення об’єкту, скоріш за все не вдасться.

охоронна фірма, охорона, охоронна діяльність, охоронна ліцензія, юридичні аспекти охорони, Артіус, Мацелюх, фізична охорона, охорона майна

Крим без світла

Резонансні події кінця листопада 2015 року у свій час наштовхнули нас на підтримання наступної ініціативи. Нагадаємо, 21 листопада на території Херсонської області були підірвані електроопори, по яких Крим забезпечувався електрикою з території України. Після цього практично у всіх містах півострова почалося аварійне відключення електроенергії. У підсумку до відповідальності за інцидент так нікого й не притягли, а наслідки ліквідовували за державний кошт.

Хотілось би запропонувати внести до ліцензійних умов обов’язок суб’єктів охоронної діяльності страхувати свій бізнес. Адже фактично це діяльність, що тягне за собою підвищені ризики. Тому і ризик понесення збитків тут досить високий.

Приміром, охоронна фірма виграє тендер. По суті наявність належної матеріально-технічної бази – момент досить відносний. Так що фірма приступає до охорони лінії електропередач, вартість яких мільйони доларів. І от в один момент опори підривають, держава несе матеріальні збитки, півострів залишається без світла. Хто за це повинен відповідати? Охоронна фірма? Скоріш за все вартість всього її майна менша за десяту частину понесених збитків… А от якби відповідальність суб’єкта охоронної діяльності була застрахована – держава могла б розраховувати на відшкодування хоча б частини збитків страховою компанією.

Підсумуємо. Ліцензійні умови нарешті вирішили частину проблем, зокрема з розпорошеністю норм по різних НПА. Хоча прогалин, які хотілось би закрити, ще досить багато. Віриться, що законодавчі акти, котрі прийматимуться у нашій державі вже в найближчому майбутньому, перестануть бути об’єктом аналізу правовиків, а представлятимуть досконалий документ, що одразу враховує всі нюанси. Але поки маємо, що маємо…

Поділитися: