Наприкінці минулого року, 25 грудня, Верховна Рада на початку першої години ночі прийняла Закон “Про публічні закупівлі”. Чи було це рішення продуманим? Тяжко проаналізувати спонукання людей, котрі в останні дні року приймають закони «оберемками». До речі, що саме прийняли депутати невідомо, адже остаточного тексту документа досі немає. Днями з’явилася інформація, що оформлення тексту Закону завершено і скоро він буде переданий на підпис Президенту. Залишається чекати…
Суть Закону полягає у введенні в Україні загальнообов’язкових електронних державних закупівель (проект ProZorro). З 1 квітня 2016 року його норми почнуть реалізовувати центральні органи виконавчої влади, а з 1 серпня 2016 – всі без винятку держпідприємства та юридичні особи, що фінансуються з бюджету, тобто всі замовники.
З позитивних змін – скорочено перелік закупівельних процедур з п’яти до трьох, тепер будуть такі: відкриті торги, переговорна процедура і конкурентний діалог. Фактично відбулося поєднання двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації в конкурентний діалог. Відкриті торги будуть проводитися в режимі онлайн шляхом електронного аукціону з автоматичною оцінкою тендерних пропозицій. Також передбачається створення централізованих закупівельних організацій, які відповідатимуть за закупівлі в певному регіоні.
Що стосується самої системи ProZorro, то перспективи для ринку держзакупівель на 2016 рік двоякі. Аналізуючи її як пілотний проект, можна прийти до висновку, що система в її сьогоднішньому вигляді суттєво вплине на бізнес.
З одного боку, недобросовісні учасники будуть систематично збивати ціну на послуги (товари, роботи) в тих чи інших торгах. Це змусить інших учасників штучно занижувати ціну на свої послуги, часто виходячи за межі мінімальної прибутковості. Звичайно, будуть заощаджуватися бюджетні кошти.
Однак, з іншого боку, це відіб’ється на якості послуг (товарів, робіт), що надаються замовнику-бюджетникові, бо за мінімальну вартість неможливо надати послуги високої якості. У результаті невідомо, хто від цього програє більше: бізнес, якому доведеться працювати на межі виживання, або бюджетники, яким доведеться погоджуватися на поганий сервіс.
Безперечно, для активних учасників процедур закупівель настануть не найкращі часи. І поки не організують систему контролю за заниженими ціни, ситуація не обіцяє покращитися.
Так що чекаємо підписання Закону Президентом і сподіваємося на краще…