17.04.2019

Чому все більше українців відмовляються від прописки і на що це впливає

Для сайту СЕГОДНЯ.ua
12.04.2019
адвокат Інна Власенко

 

В Україні понад 3 млн дорослих людей живуть не за місцем реєстрації. Зазвичай такі громадяни переїжджають в інші міста, орендують квартири і не реєструються за новим місцем проживання. З одного боку, інститут прописки поступово відходить в минуле, але з іншого – існують десятки адміністративних послуг, які не можна отримати просто за місцем проживання. Це істотно ускладнює життя і сприяє корупції. Сайт “Сегодня” розібрався, як працює система реєстрації місця проживання в Україні, навіщо потрібна і доступ до яких послуг дає.

Для чого потрібна прописка

Вживати термін “прописка” зараз некоректно, так як її в Україні не існує. Ще в 2001 р. в країні позбулися системи прописки і замінили її реєстрацією місця проживання. Однак зміна назви не змінила суті. Українці, які живуть не там, де зареєстровані, стикаються з безліччю труднощів, починаючи з того, що не можуть віддати дітей в школи і дитячі сади, і закінчуючи оформленням субсидій і пенсій.

Уже давно йдеться про те, щоб почати реформу реєстрації місця проживання , а на початку березня активісти в Києві навіть виходили на масовий мітинг за скасування прописки. Мітингувальники заявляли, що українці повинні реєструватися там, де вони фактично живуть, а не там, де у них є майно. Тобто прописка повинна стати чисто декларативною, а не обов’язковим фактором, який забезпечує доступ до необхідних адмінпослуг.

Під час презентації результатів першого загальнонаціонального соціологічного дослідження “Громадяни України, які проживають не за місцем реєстрації: їх кількість і проблеми” експерти відзначили, що скасувати прописку в країні не можна, але реформувати – необхідно.

Експерти впевнені, що система, яка існує в Україні зараз – рудимент з радянських часів, без якого, проте, складно обійтися. Адвокат АО “Артіус” Інна Власенко, пояснила в коментарі “Сегодня”, що, в першу чергу, інститут прописки має значення для державного планування і управління територіями – наприклад, планування кількості дитсадків, шкіл, лікарень, для підтримки правопорядку на певній території.

“Що стосується реалізації громадянами деяких своїх прав, то такі не завжди залежать від прописки. Якщо говорити про житлові права, то, з юридичної точки зору, прописка в квартирі дає право тільки на проживання в ній особи, місце проживання якого зареєстровано в даній квартирі. право власності на таку квартиру прописка не підтверджує, останнє підтверджується тільки правовстановлюючими документами “, – зазначила Інна Власенко.

У лікарнях зараз можна обслуговуватися і не за місцем прописки. Достатньо написати заяву на обслуговування і обзавестися картою. А самі медустанови не можуть відмовити в обслуговуванні тим, хто звернувся не за місцем реєстрації.

Віддати дитину в школу і сад теж можна за місцем проживання, тільки не варто забувати, що зараз діє пріоритет для тих, у кого є реєстрація. А вже після того, як будуть зараховані всі діти з пропискою в районі навчального закладу, почнеться зарахування інших.

“Особливу увагу на прописку звертають при прийомі на роботу, оскільки працівники допускаються до матеріальних цінностей, банківської таємниці, конфіденційної інформації. Прописка має значення при розгляді спорів судовими органами, оскільки незалежно від статусу сторони (позивач, відповідач, третя особа, свідок), судову порядок суд буде направляти за зареєстрованою адресою місця проживання. якщо до вас подадуть позов, суд надсилає повістки за адресою реєстрації. Так що якщо не проживаєте за адресою реєстрації, то можна і не впізнати, що розглядається судова справа з вами “, – пояснює Власенко.

Не варто забувати, що реєстрація місця проживання має великий вплив також і на виборчий процес. Адже прописка необхідна для контролюючих органів, для визначення списків виборців, створення виборчих дільниць і т.д.

Дані дослідження, яке проводили в аналітичному центрі CEDOS, свідчать про нижчий рівень виборчої активності серед осіб, які проживають не за місцем реєстрації. Так, 45% респондентів брали участь в місцевих виборах в тих населених пунктах, де зареєстровані, але фактично не проживають. У той же час тільки 3% опитаних голосували на парламентських виборах 2014 р скориставшись механізмом тимчасової зміни місця голосування. Раніше ми вже писали, як можуть проголосувати люди, що живуть не по прописці.

Тим часом українці стоять у величезних чергах, щоб змінити місце голосування до другого туру президентських виборів. Нагадаємо, що необхідність прописки змушує чоловіків повозитися і з військовим обліком. Тут є два важливих аспекти. По-перше, всі повістки про призов в армію будуть приходити за місцем прописки. А по-друге, якщо ви стоїте на військовому обліку в якомусь певному військкоматі, то при зміні місця реєстрації вам буде необхідно їхати в військкомат із заявою про реєстрацію на новому місці. У тому військкоматі вас знімуть з військового обліку, а слідом потрібно їхати до військкомату за новим місцем проживання і заново ставати на облік.

Реєстрація місця проживання залишилася важливою для доступу українців до різноманітних послуг. 21% людей, які живуть не за місцем реєстрації, вважають, що через це їх права значно обмежені. Проте, багато хто не поспішають реєструватися або ж просто не мають такої можливості.

Скільки українців живе не за місцем реєстрації

Зараз не за місцем реєстрації живе близько 3,3 млн українців, що становить 12% населення. Такі результати представила дослідниця аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян.

“На основі результатів загальнонаціонального опитування ми змогли оцінити кількість осіб, які проживають в Україні не за місцем реєстрації, приблизно в 3,3 мільйона чоловік, що складає близько 12% населення. Ця оцінка стосується тільки дорослого населення. У нас є підстави вважати, що вона мінімальна. точніші дані можна отримати тільки після проведення перепису населення “, – говорить Олександра Слободян.

У той же час, в Україні є 0,9 млн дітей, які живуть не за місцем реєстрації, 0,7 млн ​​дорослих, які живуть взагалі без реєстрації, 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб і 0,4 млн іноземців. Експерти пояснюють, що проблема з пропискою стає загальнонаціональною і провокує корупцію. За даними дослідження, близько чверті респондентів, які проживають не за місцем реєстрації, відповіли, що саме з цієї причини були змушені робити певні неформальні доплати лікарям і оплачувати благодійні внески в фонди поліклінік. Майже така ж кількість опитаних повідомили, що намагаються не звертатися в лікарні. До слова, не за місцем реєстрації живе в основному молодь. Так, 17% людей, які живуть не за місцем реєстрації – це українці у віці від 18 до 24 років, 19% – люди від 25 до 34 років. А ось, наприклад, люди у віці від 55 до 64 років складають лише 6% тих, хто живе не за місцем прописки.

77% людей, які не живуть за місцем реєстрації, не відчувають потреби в цій самій реєстрації. В Україні також є великий пласт тих, хто знімає квартири і не має свого власного житла. Щоб зареєструватися, їм потрібно пред’явити якісь докази про те, що вони живуть на тій чи іншій орендованій квартирі. Для цього їм потрібно принести договір про оренду або ж отримати згоду від власника житла. Але з цим багато проблем, адже власники квартири просто не погодяться реєструвати у себе всіх квартирантів.

Чи потрібна країні прописка і чи можна від неї відмовитися

В європейських країнах громадяни подають інформацію про своє місце проживання, за яким їм надсилатимуть пошту, рахунки і т.д. В Україні ж обговорюють підходи до реформування інституту реєстрації місця проживання.

У Верховній Раді зараз зареєстрований законопроект 9218 “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Законопроект передбачає, що, для реєстрації чи зняття з реєстрації буде подаватися тільки заява-декларацію, яку навіть можна буде подати онлайн. А внесення відміток в паспорт про місце проживання буде необов’язковим і буде здійснюватися тільки за бажанням особи.

Разом з тим, законопроект пропонує ввести нові штрафи. Інспекторам органів реєстрації дозволять вибірково навідуватися додому до заявників, щоб перевірити подану інформацію. Якщо виявлять, що людина подала неправдиві відомості при реєстрації, прописка анулюється, а людину притягають до адміністративної відповідальності – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів – 1700-3400 гривень.

Ситуація в Україні крім цього ускладнюється ще й тим, що держава за фактом обмежує ряд прав своїх громадян. Без реєстрації неможливо отримати “ідентифікаційний номер”, зареєструвати бізнес (ФОП), отримати частину соціальних допомоги або проголосувати на виборах. З боями іноді потрібно відстоювати своє право на отримання закордонного паспорта, а також право на заняття дитини в садочку чи школі.

“Інститут прописки, з одного боку, є дуже відносним, а з іншого – реалізація деяких прав таки залежить від так званої прописки. Скасування прописки було одним з основних вимог Європейського Союзу для безвіза з Україною. Ще в 2003 році Верховна Рада прийняла закон, яким формально скасували прописку, але фактично її перейменували в “реєстрацію місця проживання”, – підсумувала Інна Власенко.

Поделиться:
Заказзать обратный звонок