11.02.2020

Державна аудиторська служба України – як уникнути ударів по бізнесу?

«Обізнаний – Озброєний» або як захистити свій бізнес

Система влади та законодавства в нашій країні досить складна й заплутана. Нерідко буває так, що громадяни навіть не підозрюють про існування деяких структур та інстанцій, а також не знають про свої права при зустрічі з ними. В цій статті ми детально розглянемо такий орган влади як Держфінінспекція (ДФІ), який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 868 було реорганізовано в Державну аудиторську службу України (Держаудитслужбу). Фактично після реорганізації, попри сподівання, окрім найменування структури суттєвих змін не відбулося.

Не буде зайвим додати й про іншу, народну, назву – КРУ (Контрольно-ревізійне управління). Саме ця назва структури історично була першою та змінилася лише у 2010 році.

Отже, що ж таке Державна аудиторська служба та що робити у випадку перевірки.

Що за перевіряючі?

Державна аудиторська служба (далі ДАС) – орган, який здійснює незалежний фінансовий контроль і координується Кабінетом Міністрів України.

 До обов’язків цієї служби входить:

  1. Контроль над збереженням і використанням фінансових ресурсів країни;
  2. Розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подача їх Міністру фінансів;
  3. Визначення потреби в бюджетних коштах;
  4. Ефективне використання коштів та майна;
  5. Контроль за станом та вірогідністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності;
  6. Дотримання законів країни при здійсненні державних закупівель.

Перш за все діяльність цієї служби направлена на органи виконавчої влади, бюджетні установи, державні підприємства (включаючи ті, що отримують фінансування з державного бюджету). Саме ці структури можуть піддаватися перевіркам на предмет прозорості витрачання бюджетних коштів. До приватного сектору перевірка може навідуватись лише за рішенням суду, що було ухвалене у ході кримінального провадження. У дозволі зазначають: підстави проведення, дати початку та закінчення перевірки, а також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дату й підстави повідомлення про підозру в учиненні кримінального правопорушення.

Також посадовці можуть завітати із зустрічною звіркою, про що докладніше ми розглянемо далі.

За законом і на практиці

Основними нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність органів Державної аудиторської служби України, є:

  1. Бюджетний кодекс України;
  2. Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”;
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 “Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України”.

Саме ці акти визначають основи діяльності органу, а також регулюють аспекти роботи з приватним сектором економіки.

До приватних підприємств посадовці можуть завітати з перевіркою у тому випадку, якщо їх послуги були оплачені бюджетними коштами. Саме така перевірка має назву «Зустрічна звірка». Варто зауважити, що зустрічні звірки проводяться в разі виникнення потреби в їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю (ч. 7 ст. 11 Закону № 2939).

Важливо знати: повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того ж питання заборонено.

Звірка – не перевірка

Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок» (далі – Порядок).

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Це означає, що органи ДАС мають право лише звіряти данні, отримані від платників податків та інших суб’єктів відносин з метою перевірки обсягу і якості розрахунків та для повноти відображення в обліку платника податків.

Іншими словами посадовці мають право перевіряти тільки ті акти та платежі, що були пов’язані з державними підприємствами або були профінансовані з державного бюджету. Додаткова інформація, яка не стосується прикладів вище (кількість працівників в компанії, сплата податків, прибуток тощо), не підлягає розголошенню та перевіркам.

Як відповісти, щоб не залишитися в дурнях?

Якщо до Вас завітав службовець ДАС із запитом на зустрічну перевірку й вимогою надати йому документи, не слід відразу погоджуватись і виконувати прохання. Рекомендуємо докладніше дослідити ситуацію та убезпечити себе від негативних наслідків. Найефективнішим способом для цього є наступний план дій:

1.    Перевірте законність.

Першим кроком у випадку візиту до Вашого підприємства має буди перевірка його законності. У цьому питанні краще покластися на юриста, який має досвід спілкування з перевіряючими органами, та не допускати перевіряючого до керівництва.

Проведіть службовця в окреме місце для розмови, ознайомтеся із запитом, перевірте посвідчення особи. Вся інформація, а саме ПІБ службовця, дата звірки, назва та адреса підприємства мають збігатися та бути коректними.

Далі необхідно поставити підпис про те, що ви допускаєте перевіряючого до звірки. Для цього у запиті є графа «Посада керівника». В тому разі, якщо з перевіряючим спілкується юрист, він може поставити підпис тільки від імені «Представника», викресливши слово «Керівник». Якщо ж службовець на це не погоджується, то підписуйтесь в будь-якому іншому місці документа з зазначенням своїх даних.

На цьому етапі звірка може затриматись на деякий час у тому випадку, якщо представник ДАС не погоджується на підпис від імені представника підприємства, але, фактично, у цих діях немає нічого протизаконного.

Не буде зайвим зазначити про те, що у випадку безпідставного перешкоджання проведення зустрічної звірки посадова особа може письмово проінформувати про це правоохоронні органи. У такому разі стосовно осіб об’єкта контролю, які чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки, вживаються заходи для притягнення до адміністративної відповідальності.

2.    Письмовий запит.

Особливу увагу варто надати безпосередньо запиту, який повинен містити в собі:

  1. Підстави для надіслання запиту відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України із зазначення інформації це підтверджує;
  2. Перелік інформації, яка запитується та перелік документів, що буде необхідно надати;
  3. Печатку контролюючого органу (ініціатора зустрічної звірки).

Окрім цієї інформації, звісно, також мають бути присутні дата та підпис.

Підстави для надіслання запиту згідно ПКУ можуть бути наступними:

  1. За результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
  2. Для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
  3. В інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1 ПКУ).

Важливо знати: у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п.73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати інформацію у відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1 ПКУ).

3.    Відповідь на запит.

Надавати відповідь на написаний перевіряючим запит обов’язково у будь-якому випадку. Навіть якщо вимоги службовця являються незаконними та запит складено з порушенням умов. В цьому випадку у відповіді Ви маєте право відмовити у наданні документів посилаючись на норми Закону.

Якщо запит являється коректним і Ви надаєте у відповідь на нього необхідну документацію, то обов’язково перераховуємо список наданих документів, вказуємо дату, час та підпис. Важливо не забувати про те, що перевіряючий повинен також поставити підпис під відповіддю про отримання цих документів.

Щодо строків надання відповіді: п 73.3 статті 73 ПКУ зазначає, що подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження можна протягом одного місяця рахуючи з наступного дня після вручення запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

4.    Документи «На виніс».

Згідно з нормами, що були встановлені ст.10 Закону №2939-ХІІ, у ході державного фінансового контролю підприємств, установ і організацій Ви маєте право надавати перевіряючій особі лише копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які необхідні для зустрічної звірки.

Важливо знати: у разі ненадання копій первинних документів контролюючий орган матиме підстави для проведення на підприємстві позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.1 ПКУ.

Що стосується оригіналів документів – їх краще оберігати від чужих рук та не надавати документацію «на виніс». Такі дії можуть привести до підробки або втрати Ваших документів. Винятком можуть стати документи, які знаходяться у загальному доступі (виписка, витяг) та у разі втрати можуть буди відновлені. Обов’язок давати посадовцю оригінали документів на виніс ніде не закріплений. Отже, відмова задовольнити подібну вимогу буде цілком законною.

5.    Довідка або акт.

Після проведення зустрічної звірки Вам в обов’язковому порядку мають надати Довідку про результати звірки, яка складається у двох екземплярах. Строк надання цієї довідки становить 10 днів з моменту завершення звірки.

Якщо Ви не згодні з результатами звірки, рекомендуємо зазначити свої заперечення прямо у довідці та на її звороті. Це збереже Вас від можливих подальших маніпуляцій з результатами звірки.

Крім того, Ви або Ваш представник маєте право відмовитись від отримання одного примірника Довідки з результатами звірки. У такому випадку в той самий день складається відповідний Акт, що засвідчує цей факт. Зазначений акт має бути підписаним виконавцем перевірки та реєструється у Журналі реєстрації довідок/актів у той самий день.

Перш за все, варто пам’ятати, що дії фахівців контролюючого органу, які мали наслідком оформлення довідки про результати проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків. Винятком можуть бути виявленні в ході зустрічної звірки порушення, які у свою чергу можуть стати підставою для призначення податкової перевірки.

У підсумку, володіючи інформацією про порядок проведення зустрічних звірок та свої права Ви забезпечите збереження документації підприємства від можливих маніпуляцій з нею та зменшите тиск на Ваш бізнес з боку Державної аудиторської служби. Головне розв’язувати всі питання у мирному порядку та не перешкоджати роботі службовця задля уникнення перевірок та ревізій.

 

У разі необхідності юридичної допомоги при проведенні перевірки або зустрічної звірки не чекайте – звертайтеся до фахівців – 066 994 33 22

Поделиться: