03.12.2019

Новели щодо оскарження публічних закупівель

ЮРИСТ & ЗАКОН
№43, 28 листопада 2019
керуюча практики державних
закупівель АО “Артіус”

Любов Хоружа

 

19.09.2019 Верховна Рада ухвалила Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) у новій редакції. Із прийняттям цієї редакції Закону змінено й підхід до оскарження.

Статтею 18 Закону визначено орган, який відповідає за оскарження, і встановлено порядок оскарження закупівель.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого й ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

 ➡ Як бачимо, нарешті до законодавства було запроваджено наявність не однієї, а кількох колегій із розгляду скарг про публічні закупівлі.
Це положення є дуже важливим для учасників, адже на сьогодні розгляд скарги в АМКУ деколи перетворюється на фарс. І це притому, що розгляд скарги призначає колегія, наприклад, на 15:00. Насправді він може  розпочатися о 21:00 або, скажімо, о 23:30, а інколи навіть і далеко за північ заходить. І тоді постають питання: яке ж нормальне рішення можна прийняти та як нормально можна розглянути скаргу за графіка роботи понад 15 годин на добу?
Сподіваємося, що це нововведення спростить процедуру розгляду скарг як для учасників, так і для працівників колегії.

Частиною 6 ст. 18 Закону, зокрема, передбачено: якщо орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги, залишає її без розгляду в разі, якщо замовник відповідно до цього Закону усунув порушення, зазначені в скарзі, або приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, якщо замовник згідно із цим Законом усунув порушення, указані в скарзі, то плату за подання скарги повертають суб’єкту оскарження, а в інших випадках – перераховують до Державного бюджету України.

 ➡ Це є ще однією новелою змін, адже станом на сьогодні, виграв ти оскарження чи програв, усе одно плату за подання скарги перераховували до державного бюджету, а учасник, перш ніж оскаржити відповідне положення тендерної документації або рішення тендерного комітету, вагається, чи справді необхідно подавати скаргу, бо рішення органу оскарження, яке відповідно до Закону є обов’язковим до виконання, виконують далеко не всі замовники. Однак із прийняттям цієї норми постає запитання: чи не буде колегія приймати рішення лише про відмову в задоволенні скарги задля наповнення Державного бюджету України?

 ➡ Абзацом другим ч. 8 ст. 18 Закону передбачено ще одну новелу, а саме – можливість подання скарги за відсутності оприлюднення наміру на укладення договору.
Задля загального розуміння порівняємо трактування цих абзаців.

Чинна редакція (до 18.04.2020):
“Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу  повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю”.

Нова редакція (з 19.04.2020):
“Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю”.

Як бачимо, законодавець урегулював можливість захисту своїх прав учасником у разі відхилення замовником усіх тендерних пропозицій.

 ➡ Частиною 14 ст. 18 Закону передбачено ще одну новелу, а саме – змінено строк розгляду скарги. У чинній редакції Закону строк для розгляду скарги становить 15 робочих днів, а в новій редакції його скорочено до 10 робочих днів із можливістю аргументованого продовження до 20 робочих днів. Це нововведення скоротить строк проведення процедури приблизно на тиждень за відсутності аргументованого продовження. Однак варто зазначити, що переліку підстав для продовження строку в Законі не передбачено, тож нині не відомо, з яких саме підстав може бути продовжено строк розгляду.

 ➡ Ще однією новелою є можливість органу оскарження запитувати й отримувати в електронному вигляді в замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи й матеріали щодо проведення процедур закупівель. Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів із дня отримання запиту повинні надіслати в електронному вигляді до органу оскарження відповідні інформацію, документи й матеріали щодо проведення процедур закупівель. Як бачимо, крім можливості органу оскарження запитувати інформацію, на органи, у яких запитують цю інформацію, покладено обов’язок протягом трьох робочих днів надати запитувану інформацію. З викладеного вище постає цілком закономірне питання: чи застосовуватимуть штрафи за ненадання інформації до органу оскарження відповідно до Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, адже колегія є складовою частиною Антимонопольного комітету? Але чекати вже не так і довго – побачимо, як цю норму буде впроваджено на практиці.

Згідно із ч. 17 ст. 18 Закону після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично зупиняє початок електронного аукціону й не оприлюднює рішення замовника про скасування тендера чи визнання його таким, що не відбувся, скасування переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі.

Замовнику заборонено вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про скасування тендера чи визнання його таким, що не відбувся, скасування  переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.

 ➡ Ось і ще одна новація, яка покликана зупинити замовників, що під час подання скарги скасовували  тендер й одразу ж оголошували новий. Як бачимо, новою редакцією Закону чітко передбачено, що замовник не має права ані скасувати торги, ані визнати їх такими, що не відбулися, а йому лише надано право на усунення порушень, щодо яких подано скаргу.

Отже, ми розглянули основні новели процедури оскарження відповідно до Закону, який набуде чинності з 19.04.2020. У теорії зміни доволі продуктивні для сторони учасника, але побачимо, як вони зарекомендують себе на практиці.

Поделиться: