10.03.2021

Оскарження процедур закупівель

ЮРИСТ & ЗАКОН
№09, 04 березня 2021
керуюча практики державних
закупівель АО “Артіус”

Любов Хоружа

 

Із прийняттям 19.09.2019 змін до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), які набули чинності 20.04.2020, змінено й порядок оскарження процедур закупівель.

Основною зі змін стало те, що плату за подання скарги може бути повернено Учаснику в разі, якщо він доведе, що його права було порушено. Слід зазначити, що змінено й розмір плати за подання скарги, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 292 “Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження” (далі – Порядок) визначено, що за подання скарги до органу оскарження справляють плату в таких розмірах:
1) 0,3 відсотка очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота) у разі оскарження такої частини предмета закупівлі (лота), але не менш як 2 тис. гривень та не більш як 85 тис. гривень – уразі оскарження:
– тендерної документації;
– прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися:
• до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

2) 0,6 відсотка очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота) у разі оскарження такої частини предмета закупівлі (лота), але не менш як 3 тис. гривень та не більш як 170 тис. гривень – уразі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися:
• після оцінки тендерних пропозицій;
• після розгляду тендерних пропозицій відповідно до статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі”;
• після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Як бачимо, вартість подання скарги залежить від розміру очікуваної вартості, а не становить сталу суму, як було раніше: 5 тис. грн – у разі оскарження торгів на закупівлю товарів і послуг та 15 тис. грн –у разі оскарження торгів на закупівлю робіт.

Відповідно до Порядку плату за подання скарги повертають суб’єкту оскарження протягом двох робочих днів із дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження щодо:
1) задоволення або часткового задоволення скарги;
2) залишення скарги без розгляду в разі, коли замовником відповідно до Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі;
3) припинення розгляду скарги в разі, коли замовником відповідно до Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі.

Плату за подання скарги не повертають у разі:
1) відмови в задоволенні скарги;
2) залишення скарги без розгляду в разі, коли:
• суб’єкт оскарження подав скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення;
• скарга не відповідає вимогам частин другої – п’ятої та дев’ятої статті 18 Закону;
• до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з таких рішень;
3) припинення розгляду скарги в разі, коли суб’єкт оскарження подав скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення або скарга не відповідає вимогам частин другої – п’ятої та дев’ятої статті 18 Закону та зазначені обставини були встановлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Отже, під час подання скарги учасники повинні зважити всі за і проти задля того, щоб не втратити кошти.

Частиною 5 статті 18 Закону передбачено, яку інформацію має містити скарга, а саме:
1) найменування замовника, рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;
2) ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;
3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;
4) обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;
5) вимоги суб’єкта оскарження та їх обґрунтування.

Відсутність будь-якої із вказаної вище інформації може призвести до того, що Орган оскарження залишить скаргу без розгляду та відповідно суб’єкт оскарження втратить свої кошти, тому під час підготовки скарги потрібно обов’язково звертати увагу на те, чи містить скарга обов’язкову інформацію.

Частиною 8 статті 18 Закону передбачено випадки, коли саме можна подати скаргу, зокрема оскаржити можна або умови тендерної документації, які учасник вважає дискримінаційними, дії чи бездіяльність замовника до моменту аукціону або рішення чи бездіяльність замовника, прийняті після аукціону.

Слід зазначити, що для кожного випадку оскарження встановлено різні строки, протягом яких можна подати скаргу.

Отже, оскаржити умови тендерної документації можливо, подавши скаргу не пізніше ніж за 4 календарні дні до кінцевого терміну подання пропозицій. Також слід пам’ятати про те, що в разі якщо замовник вносив зміни до тендерної документації і термін подання пропозицій продовжено, оскаржити можливо тільки ті умови, до яких було внесено зміни, в решті вимог після внесення змін буде відмовлено, оскільки порушено строк на оскарження.
Особливу увагу потрібно звернути на оскарження процедури закупівлі, яку оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 Закону, оскільки в цій процедурі замовник спочатку перевіряє тендерні пропозиції учасників на відповідність вимогам тендерної документації і технічним вимогам, формує протокол розгляду, в якому зазначає інформацію про допущення до аукціону чи інформацію про дискваліфікацію учасника. У такому випадку строк для оскарження дій замовника становить 5 календарних днів після формування протоколу розгляду пропозицій. Тому слід контролювати час формування протоколу розгляду, оскільки за наявності кількох додаткових вихідних днів строк на оскарження може становити лише декілька робочих днів.
Строк розгляду скарги Органом оскарження становить 10 робочих днів, але цей строк може бути аргументовано продовжено до 20 робочих днів.

За результатами розгляду скарги Орган оскарження може прийняти такі рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або не оприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, які має бути вжито для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства або за неможливості виправити допущені порушення – відмінити процедуру закупівлі.

Слід зазначити, що Орган оскарження не може прийняти рішення про зобов’язання замовника визнати переможцем ту чи ту пропозицію. Орган оскарження встановлює виключно факт порушення законодавства про публічні закупівлі і зобов’язує замовника здійснити дії для усунення такого порушення.

Однією з новацій змін до Закону стало те, що в разі не оскарження рішення Антимонопольного комітету до суду таке рішення має бути виконано протягом 30 днів із дня його прийняття.
Ще однією з новацій процедури оскарження є те, що невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, якщо керівник не входить до тендерного комітету чи не є уповноваженою особою, він несе персональну майнову відповідальність за невиконання рішення органу оскарження, а саме від 34 тис. грн до 85 тис. грн.
Тому тендерним комітетам та уповноваженим особам потрібно слідкувати і вчасно виконувати рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження.
Як бачимо, процедура оскарження досить складна і потребує значного досвіду. Під час підготовки скарги необхідно враховувати безліч нюансів, які впливають на позитивний результат у разі подання скарги, та слідкувати за вчасним виконанням рішень органу оскарження.

Поделиться: