25.08.2021

Електронна система у сфері будівництва: прорив чи утопія?

З липня цього року впроваджено завершальний етап функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 681 від 23.06.2021р. було затверджено відповідний порядок.

Основною метою створення та ведення Електронної системи є забезпечення створення, перегляду, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, а також електронна взаємодія між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг під час отримання/надання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, здійснення заходів щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Порядком впроваджено електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу в форматі “запит-відповідь” з іншими електронними інформаційними ресурсами та мережами з метою і під час надання/отримання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, і що важливо – здійснення заходів щодо державного архітектурно-будівельного контролю.

Взаємодія відбувається з наступними ресурсами:
1) Державним земельним кадастром;
2) Державним реєстром речових прав на нерухоме майно;
3) Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
4) Єдиним реєстром з оцінки впливу на довкілля;
5) Єдиним державним реєстром судових рішень;
6) Єдиним державним реєстром виконавчих документів;
7) Державним реєстром нерухомих пам’яток України;
8) Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування;
9) інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю);
10) Єдиним державним демографічним реєстром;
11) Державним реєстром фізичних осіб – платників податків;
12) Державним реєстром актів цивільного стану громадян;
13) інформаційною системою МВС;
14) Єдиною базою даних звітів про оцінку;
15) Державним реєстром об’єктів підвищеної небезпеки;
16) Єдиною державною електронною базою з питань освіти;
17) Єдиним реєстром осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
18) Державним реєстром сертифікованих інженерів-геодезистів;
19) Державним реєстром сертифікованих інженерів-землевпорядників;
20) Єдиним реєстром довіреностей;
21) Єдиним державним веб-порталом електронних послуг;
22) Єдиним державним веб-порталом відкритих даних;
23) базою нормативних документів Національного фонду нормативних документів;
24) інтегрованою системою електронної ідентифікації;
25) програмним продуктом “check”;
26) автоматизованою системою виконавчого провадження.

Порядок також визначає виключний перелік електронних документів, що створюються в Електронній системі, погодження документів в електронній формі, визначає формат та обсяг документів, і що найважливіше – впроваджуються рівні ризику (низький, середній, високий, критичний), що визначається з урахуванням відповідних критеріїв автоматично програмними засобами електронної системи для виявлення ймовірних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також обрання типу процедури розгляду та реєстрації електронних документів.

Іншими словами, після завантаження документу відповідно до переліку, електронна база автоматично за допомогою взаємодії з відповідними Реєстрами аналізує дані за допомогою визначених критеріїв і визначає у який саме рівень ризику віднести процедуру розгляду, що буде впливати на те, чи прийдуть до вашого підприємства із позаплановим заходом контролю. Під позаплановий захід не підпадає лише низький рівень ризику, все, крапка. Всі інші «ризикові» операції підлягають перевірці компетентними органами на достовірність та повноту у реальному часі, у тому числі з візуальним обстеженням об’єкта будівництва, у тому числі фото- та відеофіксація.

З однієї сторони впровадження Електронної системи є віддзеркаленням вимог технологічного та прогресивного суспільства 21 століття, спрямованого на об’єктивний та неупереджений розгляд документів, пришвидшення відповідних процедур та запобігання зловживань бюрократів. Однак, з іншої сторони в реаліях нашого часу, коли «апетити» деяких компетентних органів зростають, все таки знаходяться щілини для маніпуляції та зловживань. В основному це стосується Реєстрів у частині виконавчих проваджень, ОВД, інформаційна система МВС, Реєстром судових рішень. Мабуть, необхідно впровадити більш жорсткіші санкції за неправильне ведення відповідних Реєстрів та підвищити рівень відповідальності виконавців/адміністраторів. З практики відомо, що посадові особи ведення Реєстрів не завжди дотримуються порядку внесення точної та достовірної інформації у відповідності до чинного законодавства. Більше того, відомості, що можуть бути внесені до певного Реєстру можуть взагалі не відповідати дійсності.  Ще однією стороною маніпуляції може бути створення штучних негативних кейсів для підприємства, що однозначно будуть відображатися у відповідних Реєстрах.

Таким чином, питання як саме вплине така взаємодія на діяльність суб’єктів містобудівної діяльності поки залишається відкритим.

За допомогою Електронної системи буде автоматично формуватися перелік об’єктів будівництва, які підлягають перевірці під час проведення планових заходів контролю суб’єкта містобудування.

Крім цього, після 01.12.2021 року технічні паспорти, матеріали інвентаризації та інвентаризаційні справи  будуть створюватись виключно за допомогою Електронної системи. Органи державної влади, державні реєстратори та нотаріуси вже можуть отримати витяг з відомостями про технічну інвентаризацію нерухомості, перш ніж вчиняти реєстраційні дії з цим майном (введення в експлуатацію, правочин по відчуженню, а також у сфері спадщини). Однак, до введення в дію Постанови № 681 такі дії мали не обов’язковий, а рекомендаційний характер. Дані про результати технічної інвентаризації можуть вносити верифіковані особи, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.

Суб’єкти будівельної сфери мають пройти ідентифікацію та відповідну реєстрацію  через персональні електронні кабінети. Вхід до кабінету можливий лише з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що гарантує захист даних та фіксування усіх змін в документах. Доступ замовників до результатів адмінпослуг, що надаються за допомогою електронної системи, здійснюється через електронний кабінет користувача на порталі “Дія”.

Сумнівним з точки зору мети функціонування Електронної системи є впровадження Постановою №681 співвідношення посад інженерів з технічного нагляду із класами наслідків. Зокрема, у  Додатку 4 до Порядку для фахівців з професії «Інженер технічного нагляду» встановлено показники відповідності категорії (кваліфікаційного рівня) класам наслідків в залежності від терміну отримання сертифікату.

У випадку, коли інженер з технічного нагляду отримав сертифікат до 01.01.2016 року, він зможе «наглядати» за об’єктами по відповідності класу наслідків СС3,СС2,СС1 тільки до 31.12.2021 року, а з 01.01. 2022 р.  такий інженер зможе здійснювати нагляд тільки за об’єктами по класу наслідків СС1.

Для інженерів з технічного нагляду, які отримали кваліфікаційний сертифікат у період з 01.01.2016р. по 30.09.2017р., застосовується відповідність класу наслідків СС1

При цьому, для інженерів з технічного нагляду, які отримали кваліфікаційний сертифікат з 01.10.2017р. застосовується відповідність класу наслідків: інженер з технічного нагляду II категорії (будівництво) СС1, інженер з технічного нагляду I категорії (будівництво) СС2, СС1, провідний інженер з технічного нагляду (будівництво) СС3, СС2, СС1.

Такі впровадження можуть заблокувати роботу деяких об’єктів, а вартість послуг з технічного нагляду може значно зрости для Замовників.

Важливою новелою через призму об’ємної за змістом Постанови №681 стало те, що прийняття в експлуатацію об’єкта будівництва здійснюється як дозвільна процедура. Тобто, реєстрація декларації або видача сертифіката здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності з дотриманням вимог Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги».

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію. Водночас Постанова №681 передбачає чек лист готовності, але не наводить його перелік, що є достатньо вразливим пунктом для підприємців.

Ризиків більше, аніж гарантій, однак, суб’єкти містобудівної діяльності повинні розуміти, що сфера будівництва завжди буде ризиковою та турбулентною. Тому «прорив» чи «утопія» буде визначати саме суб’єкт містобудування.

Поделиться: