В серпні 2016 року значного галасу наробила новина про те, що з 1 листопада в українців можуть виникнути серйозні проблеми зі вступом у спадок та укладенням договорів дарування. Інформація ця виявилась неправдивою, а звідки виникла дана чутка ми докладно роз’яснили у статті «Оформити спадок з 1 листопада – не проблема». Однак ця ситуація спонукала нас звернутись до процедури вступу у спадщину та моменту оцінки майна. Виявилось, що питання спадкування є незрозумілими пересічним громадянам та потребують роз’яснення.
Поняття та основні норми, що стосуються спадкування закріплені Цивільним кодексом України. Так, згідно зі ст. 1216 ЦКУ спадкування є переходом прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У 2016 році почали діяти певні законодавчі зміни, котрі торкнулись процедури спадкування. Причому інакше як позитивними їх назвати не можна. Так, з 1 січня вступив у дію Закон № 1709 від 20 жовтня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань спадкування». Даний документ закріпив 2 головні моменти:
Це довгоочікуване нововведення суттєво спростить життя жителям сільської місцевості. Адже дуже часто від села до нотаріуса дуже далеко їхати та й черга на декілька найближчих тижнів. А от дана норма водночас полегшить процедуру оформлення спадщини в межах сіл, адже тепер і заповіт, і свідоцтво про право на спадщину можна буде оформити в сільраді. Хоча по факту на даний момент цією функцією навряд чи вдасться скористатись, адже процес навчання уповноважених осіб та адаптації їх до системи електронних реєстрів займе досить довгий час.
Тобто тепер спадкоємці першої та другої черги можуть вступити у спадок без замовлення оцінки нерухомості, що їм передається. Уточнимо, що такими є:
Також не повинні замовляти оцінку майна спадкоємці майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою. Стаття 174 розділу ІV Податкового кодексу України встановлює декілька ставок для оподаткування доходу платника податку, одержаного у вигляді спадщини, – залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.
Право на застосування нульової ставки згідно зі ст.174.2.1. ПКУ мають:
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями повинні заявити своє право на спадщину. Для цього потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання померлого і написати заяву про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення). Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, або ж відмовитись від прийняття також усієї спадщини. Не можна так щоб частину прийняти, а частину ні (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись).
Нагадуємо, у випадку, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, то звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто Сільради. Реєстрацію прав спадкоємців та оформлення спадщини будуть здійснювати вони.
До нотаріуса потрібно взяти такі документи:
Щодо правовстановлюючих документів, то бажано принести їх одразу, оскільки на їх основі нотаріусом робляться запити до державних органів:
За заявою спадкоємця нотаріус відкриває спадкову справу, про що заносить дані до реєстру. Всі інші спадкоємці, котрі звертатимуся після цього з аналогічними заявами до нотаріусів, все одно направлятимуться до цього ж нотаріуса. Так що хвилюватись, що існуватимуть паралельні спадкові справи щодо одного спадку не варто.
Чекаємо півроку, протягом якого усі спадкоємці зможуть заявити своє право на спадщину. Потім зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця ви приходите до нотаріуса та пишете заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину (яка вам дісталась).
До речі, можна отримати не все успадковане майно одразу, а частинами. Адже витрати (оплата послуг нотаріуса, яка становитиме близько 1500 грн. за оформлення свідоцтва на один об’єкт власності, плюс для спадкоємців 3-5 черг – ще сплата податку на спадщину) можуть бути досить високі, і спадкоємець може не мати можливості оплатити їх за один раз. Тому процес вступу у спадщину можна розтягнути на необмежений період.
Свідоцтво про право на спадщину є документом, який підтверджує право власності спадкоємця на об’єкт спадщини. Видається воно в той же день, що пишеться заява, за наявності всіх необхідних документів.
При спадкуванні оцінка майна робиться для цілей оподаткування, тобто щоб визначити скільки податків особа-спадкоємець має заплатити в держбюджет. Нагадуємо, що спадкоємцям 1 та 2 черги оцінку робити не потрібно. Закон звільняє їх від такого обов’язку. А от всі інші без оцінки та сплати податків вступити у спадщину не зможуть.
Оцінку майна потрібно зробити до моменту написання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, адже сам процес оцінки займе мінімум 1-2 дні. Більшість нотаріусів співпрацює з оцінщиками, тому нотаріус зможе порадити вам до кого звернутись, а можливо навіть викличе спеціаліста до себе в офіс, щоб вам не потрібно було нікуди їздити.
Оцінщику потрібно підготувати пакет документів (паспорт, ідентифікаційний номер, правовстановлюючі документи) та гроші за надання самої послуги з оцінки. В результаті оцінки вам видадуть звіт про оцінку майна, в якому міститиметься характеристика об’єкта та вказана його ринкова вартість. Саме на основі цієї суми й вираховуватиметься податок.
Отримуєте звіт про оцінку майна, проплачуєте квитанції (з цим також може допомогти нотаріус), пишете заяву та отримуєте свідоцтво. Нотаріус зареєструє Ваше свідоцтво в реєстрах, про що видасть відповідну інформаційну довідку. От і все.
Звичайно, якщо спадкоємців багато, в заповіті прописана складна процедура розподілу спадку, виникли конфлікти між спадкоємцями, то сама процедура спадкування виявиться набагато складнішою. Однак головна наша порада: не затягуйте з відвідинами нотаріуса, не варто чекати поки 6-місячний строк підходитиме до кінця. Знайдіть та підготуйте усі документи, поспілкуйтесь з іншими спадкоємцями, дослідіть умови заповіту, вчасно сплатіть податки – і тоді спадкування пройде швидко, без зайвих затрат часу та грошей і без застосування судової тяганини.